Урок 5
Тема: Види небезпечних промислових об’єктів.
1. Види небезпечних промислових об'єктів
Аварія — (машини, аґреґату, апарата, свердловини, трубопроводу тощо), гірничих виробок, споруд, що супроводжується тривалим порушенням виробничого процесу, роботи дільниці чи підприємства в цілому.
Наслідки аварій:
- людські жертви;
- порушення виробничих циклів;
- вихід із ладу техніки;
- зараження навколишнього середовища (хімічне, радіаційне біологічне).
Ознаки аварій:
- незвичне «на смак» повітря (наприклад, під час дихання дер в горлі);
- пожежа (вибух);
- пожвавлені дії на об’єкті.
Серед безлічі об'єктів економіки виділяють певну групу об'єктів, які за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення виробничої аварії. Найчастіше це об'єкти, на яких використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини або біологічні препарати. Такі об'єкти називають потенційно-небезпечними об'єктами (ПНО).
За функціональними ознаками ПНО поділяють на
1) гідротехнічні споруди (дамби, водосховища, каналізація, водопроводи)
2) об'єкти енергетики (ТЕС, АЕС, ГЕС тощо)
3) транспортні комунікації
4) хімічні виробництва (завод з виробництва мінеральних добрив, хлору тощо)
5) підприємства військової галузі (полігон, склади зі зброєю тощо)
За джерелом небезпеки ПНО поділяють на
1) Вибухонебезпечні об'єкти - підприємства і виробництва, що виробляють, використовують, зберігають або транспортують речовини, здатні горіти і вибухати. Типовими представниками пожежонебезпечних об'єктів є деревообробні підприємства, склади і бази горючих матеріалів тощо. Вибухонебезпечними об'єктами є підприємства з виготовлення, зберігання та транспортування вибухових речовин, вугільного та деревного пилу, борошняні, нафтопереробні та інші підприємства такого роду. Аварії на цих підприємствах являють собою найчастіше пожежі й вибухи і супроводжуються пошкодженням та знищенням матеріальних цінностей, травмуванням і загибеллю людей.
2) Хімічно небезпечні об'єкти (ХНО) мають справу з токсичними хімічними речовинами в кількостях, достатніх в разі виходу їх у навколишній простір при аварії для масового ураження людей і тварин. Це можуть бути водопровідні станції, станції із знезараження каналізаційних стоків, холодильники, продуктопроводи, (аміако-, хлоропроводи) та інші об'єкти. В результаті аварій на ХНО утворюються зони та осередки хімічного зараження, знаходження в яких людей, тварин та рослин пов'язано з їх ураженням.
3) Радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО) являють собою підприємства, що працюють з джерелами іонізуючого опромінення. До них відносять підприємства ядерного паливного циклу, що включають у себе шахти і рудники з видобування ядерного палива, збагачувальні фабрики, підприємства з виробництва тепловипромінюючих елементів, атомні електростанції, ТЕС, судна цивільного та воєнного призначення з ядерними енергетичними установками, підприємства з переробки і поховання радіоактивних відходів. Аварії на РНО пов'язані з утворенням зон радіоактивного зараження. В деяких випадках при крупних аваріях вони охоплюють великі території, які можуть бути повністю виведені на тривалий час із господарчого обігу. Люди і тварини, що опиняються у межах зон радіоактивного ураження, як правило, отримують радіоактивні ураження різної тяжкості.
4) Гідротехнічно небезпечні споруди призначені для використання водних ресурсів і для боротьби зі шкідливим впливом водної стихії. До них відносяться греблі, дамби, вали, канали, шлюзи, трубопроводи, тунелі, моли, водосховища, хвосто- і шламосховища гірничометалургійних підприємств та інші інженерні споруди. Потенційно небезпечними є гідротехнічні споруди, на яких можливі гідродинамічні аварії, пов'язані з поширенням з великою швидкістю води.
5) До потенційно небезпечних об'єктів енергетики відносять теплові електростанції, теплоелектроцентралі, газоперекачувальні станції, котельні тощо. Аварії на об'єктах енергетики можуть являти собою пожежі, вибухи котлів і ємностей, що працюють під тиском, газоповітряних сумішей при виході газу у навколишній простір. При масштабних аваріях з газом можливо утворення зон хімічного зараження. Типовими наслідками аварій на потенційно небезпечних об'єктах енергетики є пошкодження і руйнування виробничих будівель і споруд, обладнання, травмування і загибель людей.
6) Потенційна небезпека транспортних комунікацій перш за все пов'язана з транспортуванням ними потенційно небезпечних речовин. Аварії на транспорті – явище досить часте. Вони зумовлені технічними несправностями, поганим станом комунікацій, людським фактором. Найбільша кількість аварій припадає на автомобільний транспорт, однак і на інших видах транспорту – залізничному, повітряному, водному і трубопровідному – вони виникають досить часто. Вид аварії, її масштаби і наслідки визначаються видом транспорту, кількістю і видом вантажу, що транспортується. На транспортних комунікаціях принципово можливі усі види аварій і наслідків, що мають місце на інших ПНО.
2. Дії
школяра під час виникнення аварійної ситуації на підприємстві.
Майже щодня ви чуєте із засобів масової інформації про ситуації, які погіршують звичну життєдіяльність населення нашої планети. їх спричиняють різні за походженням небезпечні явища. Вони призводять до людських жертв, руйнують матеріальні цінності та залишають по собі важкі наслідки. Такі події називають надзвичайними ситуаціями.
Ви маєте бути готові до таких ситуацій та повинні вміти рятувати своє життя, надавати допомогу іншим людям. Насамперед ви маєте знати про рятувальні служби, які беруть участь у ліквідації наслідків катастрофи. Ці служби сповіщають населення по радіо, телебаченню, сиренами підприємств, гудками транспорту. Почувши ці сигнали, ви повинні поцікавитися у дорослих, що трапилося, або ввімкнути радіо чи телевізор і виконати всі вказівки відповідних служб. У деяких випадках людей тимчасово евакуюють з місць проживання. Ви повинні не розгубитися і бути готовими до цього.
Якщо ви самі вдома, повідомте по телефону батьків, рідних, дорослих, яких добре знаєте, щодо надзвичайних обставин, про які щойно дізналися.
У разі евакуації:
- негайно складіть у сумку особисті документи всіх членів родини (паспорти, посвідчення тощо), гроші, цінні речі;
- вимкніть запобіжники на електричному лічильнику, зачиніть вікна, кватирки, перекрийте газ та воду;
- замкніть квартиру.
Ми розглянули, якими мають бути ваші першочергові дії в разі раптового виникнення надзвичайної ситуації. Проте будь-яка катастрофа має й віддалені негативні наслідки. Наприклад, найбільша у світі аварія на Чорнобильській атомній електростанції у 1986 році й досі забирає людські життя. Радіоактивні речовини, що забруднили великі території, потрапляють в організм людини з продуктами харчування, призводячи до тяжких хвороб. Мешканці цих територій, щоб захистити себе, мають додержувати певних рекомендацій:
1. Добре і повноцінно харчуватися.
2. Стежити за щоденним випорожненням кишечнику.
3. За можливості регулярно вживати природні «захисники» від потрапляння в організм радіоактивних речовин: яблука, виноград, банани, цвітну капусту, шпинат, боби, петрушку, насіння соняшнику, морські продукти, гречану та вівсяну крупи, свіжі фруктові соки.
3. Підручні засоби
захисту.
Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) використовуються для захисту людини від отруйних речовин, сильнодіючих отрут, радіоактивних речовин і бактеріологічних засобів і за своїм призначенням діляться на засоби захисту органів дихання та засоби захисту шкіри.
Найпростіші засоби захисту органів дихання - протипилова тканинна маска і ватно-марлева пов'язка. Вони захищають органи дихання від радіоактивного пилу і деяких видів бактеріологічних засобів, а для захисту від отруйних речовин непридатні.
Протипилова тканинна маска складається з двох частин - корпусу і кріплення. Корпус маски шиють з 4-5 шарів тканини. Зовнішні шари роблять з тканини без ворсу, а внутрішні - для кращої фільтрації - з ворсом. Кріпленням служать смужки тканини, пришиті збоку корпуса.
Маски виготовляються семи розмірів, відповідно до висоти обличчя:
до 80 мм - перший розмір,
80-90 мм - другий,
91-100 мм - третій,
101-110 мм - четвертий,
111-120 мм - п'ятий,
121-130 мм - шостий,
131 мм і більше - сьомий розмір.
Готову маску перевіряють і приміряють. Розкрій виконують за викройками або лекалами, при цьому обов'язково роблять припуски приблизно в 1 см. Викройку (лекало) накладають на шматок тканини вздовж дольової нитки.
Ватно-марлева пов'язка виготовляється із шматка марлі розміром 100x50 см. Його розстеляють на столі, посередині на площі 30x20 см кладуть шар вати завтовшки 1-2 см (якщо немає вати, то її замінюють марлею в 5-6 шарів). Вільний край марлі по довжині загинають з обох боків на вату, а на кінцях роблять розрізи (30-35 см).
Пов'язка повинна добре закривати ніс і рот, тому верхній її край має бути на рівні очей, а нижній - заходити за підборіддя. Нижні кінці зав'язують на тім'ї, верхні - на потилиці. Для захисту очей необхідно надіти спеціальні окуляри, які щільно прилягають до обличчя.
Респіратори застосовують для захисту органів дихання від радіоактивного і ґрунтового пилу. Найбільш поширені респіратори Р-2 і ШБ-1 ("Пелюсток").
Фільтрувальний протигаз призначений для захисту органів дихання, очей, шкіри обличчя від впливу отруйних хімічних, біологічних і радіоактивних речовин, а також від різних шкідливих домішок, що є у повітрі.
4. Домашня робота
1) Зробити конспект
2) Виготовити ватно-марлеву пов'язку. Фото надіслати на вайбер
Виготовлення ватно-марлевої маски
Увага!!! Робота виконуються до 26 квітня до 12.00
Немає коментарів:
Дописати коментар