Урок 3
Тема: Причини виникнення пожеж.
Як поводитися під час пожежі
4. Домашнє завдання
1. Загальні відомості
Пожежа - неконтрольоване горіння поза спеціальним осередком, що завдає моральні і матеріальні збитки, а іноді призводить до загибелі людей.
Чим же вона є сьогодні? Може, це лише колись вогонь був страшний людям? Може, сучасна людина, озброєна знаннями й найпотужнішою технікою, уже впоралася з цим лихом? Адже, дійсно, багато хто з людей за все своє життя жодного разу навіть не бачать реальної пожежі й, побачивши на міській вулиці пожежну машину, лише здивовано дивляться їй услід.
Звичайно, на екранах телевізорів досить часто бушують, справжні або імітовані пожежі, але ж це там, на екрані, і хоча часом видовище дуже вражаюче, але зовсім не страшне. Згідно із соціологічними дослідженнями й опитуваннями, понад 70% людей зараховують пожежі до категорії стихійного лиха. Близько 80% уважають, що пожеж сьогодні набагато менше, ніж раніше. Груба помилка! Насправді вогняна проблема була, є та існуватиме в майбутньому. Наразі ця проблема, безумовно, набула особливої гостроти.
Загальна кількість пожеж на нашій планеті досягла 5,5 млн на рік — кожні 5 секунд десь спалахує пожежа. Тому не дивно, що сьогодні пожежі дійсно все частіше стають проблемою номер один.
Упродовж години, поки ви читаєте цей текст, пожежники більш ніж сто разів виїдуть за сигналом тривоги, будуть знищені вогнем матеріальні цінності на мільйони гривень, загине, щонайменше, одна людина, близько десяти отримають травми й опіки, багато хто з них залишиться калікою або буде спотворений на все життя.
Причини виникнення пожеж:
- недотримання правил пожежної безпеки;
- необережне поводження з вогнем;
- несправність електрообладнання;
- аварії, катастрофи;
- природні явища;
- дитячі забавки.
Процес горіння можливий за наявності: горючої речовини, джерела запалювання, окислювача.
Горюча речовина - тверда, рідка або газоподібна речовина, здатна окислюватись з виділенням тепла та випромінюванням світла.
Окислювач - кисень, хлор, фтор, сірка та інші речовини, які при нагріванні або ударі мають здатність розкладатися з виділенням кисню.
Джерело запалювання - вплив на горючу речовину та окислювач, що може спричинити загорання. Джерела запалювання поділяються на відкриті і приховані.
За відсутності одного з трьох факторів процес горіння не виникає.
За горючими властивостями речовини і матеріали поділяють на 3 групи:
1. Горючі - мають властивість самозагоратися, чи загоратися від джерела запалювання та самостійно горіти після видалення джерела запалювання (суха деревина, папір, гас, сіно, бензин).
2. Важкогорючі - можуть загоратися у повітрі від джерела запалювання, але не горять за відсутності джерела запалювання (фіброліт, мінеральні плити з бітумним заповнювачем і гіпсові з органічним наповнювачем, просочена деревина, пластик, асфальтобетон, гіпсова штукатурка).
3. Негорючі - не можуть горіти в повітрі (червона цегла, силікатна цегла, бетон, камінь, азбест, мінеральна вата, азбестовий цемент та інші матеріали, а також більшість металів).
За місцем виникнення розрізняють пожежі
1) зовнішні (відкриті), наприклад степові, лісові, нафтових і газових фонтанів,
2) внутрішні (закриті), наприклад на шахтах, в приміщенні, на підводному човні, у літаку.
В кожному просторі, охопленому пожежею, умовно розрізняють зони: активного горіння (осередок пожежі), теплового впливу й задимлення.
У зоні активного горіння матеріали взаємодіють переважно з киснем атмосферного повітря, відбувається тління, спостерігається полум'я, виділяються тепло і дим. Горючі конструкції і матеріали під впливом тепла нагріваються і займаються, а негорючі деформуються. Найбільші температури в цій зоні характерні для зовнішньої пожежі і становлять в середньому 1000…1250 °C (тверді матеріали), 1100…1300°С (рідини) і 1200…1350°С (горючі гази).
Зону активного горіння оточує інша зона — зона теплового впливу, де температура нижча (приблизно на 60…80°С), та все ж небезпечна для навколишніх об'єктів і людей.
Продукти згоряння (дим), які виділяються під час пожежі, утворюють зону задимлення. Чимало з них відзначаються підвищеною токсичністю, особливо при горінні полімерів (пластик, плівка, пенопласт тощо).
2. Стадії розвитку пожежі.
Стадії розвитку пожежі включають:
I етап пожежі — перетворення загоряння в пожежу, тривалість — 1-3 хв.
II етап пожежі — зростання зони горіння —5-6 хв.
III етап пожежі — бурхливий процес горіння, температура всередині приміщення досягає 250-300 С, починається об’ємний розвиток пожежі, коли полум’я заповнює весь об’єм приміщення і поширення полум’я проходить вже не по поверхні, а дистанційно — через розриви. Руйнування засклення. Тривалість — 6-9 хв.
IV етап — як результат руйнування засклення, приплив свіжого повітря різко сприяє розвитку пожежі. Температура всередині приміщення підвищується з 500-600 С до 800-900 С. Швидкість вигоряння максимальна. Тривалість — 9-12 хв.
V етап — стабілізація пожежі на 20-25 хв від початку горіння.
VI етап — зниження інтенсивності горіння
Локалізація — це стадія пожежогасіння, на якій обмежено розповсюдження полум'я та створено умови для її повної ліквідації (створено достатній запас паливно-мастильних матеріалів, вогнегасних речовин, людських ресурсів тощо). Локалізація й гасіння пожеж проводяться задля збереження матеріальних цінностей держави й окремих громадян, тварин та організацій протипожежними формуваннями ЗС, ЦО, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства з надзвичайних ситуацій, Міністерства охорони навколишнього середовища із залученням до цих робіт працівників, службовців і населення, що проживає поблизу осередку надзвичайної ситуації.
Для локалізації пожежі, створюються протипожежні смуги одночасно на кількох ділянках шириною 6—8 м. При наявності часу протипожежні смуги поширюються до 20—40 м перед фронтом і до 8—10 м на флангах і в тилу пожежі. Для гасіння пожежі можуть бути застосовані вибухові речовини.
3. Пожежна охорона. Профілактика пожеж.
Протипожежна профілактика — це сукупність організаційних і технічних заходів, які спрямовано на підтримання безпеки людей, на попередження пожеж, обмеження їх поширення, а також створення умов для успішного гасіння пожежі.
Знати всім
- Кожний повинен знати правила поведінки при пожежі, шляхи евакуації, вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння, знати місце їх знаходження.
- Легкозаймисті та горючі рідини необхідно зберігати у спеціально відведених місцях окремо від інших матеріалів.
Правила поведінки людей при виникненні пожежі:
- У випадку виникнення пожежі необхідно викликати спеціалізовану пожежну частину за телефоном 101 та повідомити сусідів, керівництво школи, однокласників і негайно розпочати ліквідацію пожежі всіма наявними засобами.
- Здійснити необхідні заходи щодо гасіння пожежі власними силами.
- Евакуювати людей і майно. У першу чергу евакуюють найбільш цінні та пожежонебезпечні матеріали.
- У випадку, якщо неможливо погасити пожежу власними силами, потрібно якнайшвидше залишити приміщення через основні та запасні виходи.
- Виходячи з приміщення, де виникла пожежа, потрібно щільно зачинити двері, щоб зменшити надходження кисню до приміщення.
Як поводитися під час пожежі
4. Домашнє завдання
1) Зробити конспект
2) Виконати тестові завдання
Код доступу 393063
посилання
join.naurok.ua
join.naurok.ua
Увага!!! Тест активний до 12 квітня до 12.00
Немає коментарів:
Дописати коментар